Новини

  • 13 січ
  • 21:57
  • 8421 перегляд
друк

Сергій РЕБРОВ відповів на запитання вболівальників (ВІДЕО)

«П’ятниця, 13-те» стала щасливою для вболівальників київського «Динамо», адже вони отримали унікальну можливість, про яку можуть лише мріяти фанати багатьох команд усього світу - поспілкуватися у неформальній обстановці з головним тренером клубу, Сергієм Ребровим, поставити йому будь-які, у тому числі й незручні запитання.

Подібні зустрічі під час зимової паузи стали вже традиційними, але цього року аудиторію було розширено, адже окрім тих щасливчиків, які у цей вечір були в Києві й мали можливість завітати до затишного конференц-залу стадіону «Динамо», за спілкуванням у режимі реального часу слідкували і навіть адресували наставнику «біло-синіх» свої запитання користувачі офіційного сайту «Динамо», офіційного мобільного додатку та каналу в YouTube.

Запитань теж, певно, пролунала рекордна кількість, і на кожне Сергій Станіславович дав розгорнуту відповідь. При тому, що вистачало жартівливих питань, основні теми, яких торкалися гості були досить серйозними - нинішнє положення справ у першій команді, кадрові запитання, ігрові проблеми та проблеми комплектації.

У заході, організованому Фан-клубом, взяли учать члени динамівського Парафан-клубу, які отримали найкращі місця у першому ряді, а також лідери учнівського самоврядування, які виявилися мало не найактивнішими допитувачами.

Сергій Ребров розпочав зустріч словами привітання та подяки:

- Перш за все, вітаю вас з усіма святами – тими, які минули, з прийдешніми. Звичайно, я радий, що тут зібралися віддані вболівальники «Динамо», яким небайдужа доля команди, незалежно від того, який ми зараз переживаємо період. Із радістю відповім на ваші запитання. Впевнений, що ті люди, які прийшли сьогодні, так само віддані клубу, як президент, головний тренер, футболісти.

- Враховуючи результати, досягнуті в першій частині сезону – відставання від «Шахтаря» у 13 очок, припинення участі в єврокубках – чи не плануєте ви будувати нову команду? Зокрема, це стосується залучення тих же крайніх захисників, таких як Тимчик та Дубінчак…

- Загалом, я не люблю говорити про персоналії. На відміну від уболівальників, які полюбляють обговорювати кожного футболіста. Для мене футболісти, які залишилися, є гравцями «Динамо» (Київ). На даний момент навіть ще не розпочалися збори, й ми не можемо з вами обговорювати те, хто прийде чи піде з команди. Якщо ми говоримо з вами про молодих футболістів, то той же Тимчик уже дебютував за першу команду, інші футболісти, в тому числі й із U-19, тренуються з основною командою. Чомусь ви не назвали прізвище Циганкова, оскільки він для нас усіх, у тому числі й для мене, є стабільним гравцем основного складу. Повірте, якщо ви думаєте, що я не полюбляю працювати з молодими футболістами, то ви глибоко помиляєтеся. Але назвіть мені бодай одну команду у світі, що ставить перед собою максимальні завдання, яка може ось так відразу ввести до складу 9-10 молодих гравців. Так, команда U-19 блискуче відіграла в Юнацькій Лізі УЄФА, але там вони грали проти своїх однолітків. І дивлячись на їхню гру, в нас є надія на цих гравців. Зараз ми будемо їх використовувати, але омолодити склад на сто відсотків ми не можемо. Вони досягли поставленої мети, вийшовши до плей-оф єврокубку, але далі перед ними будуть ставитися нові цілі. Найголовніша же мета для них – не виграш Юнацької Ліги, а потрапити та закріпитися в основній команді «Динамо».

- На зимові збори разом із «Динамо» їде Роман Яремчук. Що можете сказати про Сергія Мякушка та Дмитра Хльобаса? Вони також поїдуть до Іспанії або ви їм порадили, як і Олександру Андрієвському, пограти в оренді?

- Я бачу, що ви дуже ретельно читаєте пресу. Загалом, я не люблю, коли моя особиста розмова з футболістами стає надбанням преси. Якщо я кажу щось людині, то я кажу це лише їй. Приміром, той же Яремчук сказав, що тренер із ним узагалі не розмовляв. За нагоди запитаю про це в Романа… Я розмовляю з усіма футболістами й даю шанс усім, але «Динамо» – це не команда для експериментів. Ви бачите вершину айсбергу, лише ігри в чемпіонаті чи Лізі чемпіонів. Я же бачу гравців кожного дня, й хочу, щоб вони, й я разом із ними, зростали, щось отримували від загального спілкування. Якщо названі футболісти на тренуваннях будуть виходити та віддавати всю душу команді, вони обов’язково будуть грати. Щодо Яремчука можу сказати, що в мене пов’язані з ним великі надії. Я бачу, що за півроку, проведені в «Олександрії», він прогресує, вийшов на новий рівень. Сподіваюся, він не буде зупинятися на цьому.

- Яка ваша остання прочитана книга? Чи радите щось із прочитаного футболістам?

- До речі, так, радив, але вони не дуже дослухаються. Напевно, мало часу в них на це, на відміну від мене. Загалом, я багато читаю. З останнього – книга Пепа Гвардіоли, перед цим була про Андре Агассі. У тренерській роботі часто бувають ситуації, коли ти маєш вирішити ту чи іншу проблему. І для цього потрібно спиратися або на власний досвід, або на досвід інших людей – іншого шляху, на мій погляд, немає.

- Зимове трансферне вікно вже відкрито. Чи будете ви купувати когось?

- Я цього теж дуже хочу (сміх у залі). Ми тут усі вболіваємо за «Динамо», й будемо сподіватися на це. Будь-яка команда має оновлюватися, але не завжди є така можливість.

- Свого часу юний Шовковський витіснив з основи досвідчених Кутєпова та Ковтуна. З цього приводу що ви скажете про перспективи Маханькова?

- Ви самі бачили за матчами Юнацької Ліги, як він часто рятував команду. Звичайно, ми бачимо перспективу в цьому воротарі. Так само, як у Ковалі, Бущані та всіх воротарях, які є у нашому розпорядженні. Воротарська позиція на даний момент нас турбує, й зараз у команді присутня здорова конкуренція. На зимові збори їдуть чотири воротарі, й це шанс для кожного з них. Перевагу же ми будемо віддавати тим, хто буде у тренуваннях доводити своє право бути в основному складі. Так було завжди, й єдиний критерій, за яким можна потрапити до основного складу, – це бажання віддавати всього себе команді.

- Чи було у вашій практиці таке, щоб запасний гравець підходив до вас із проханням випустити його на поле?

- У моїй тренерській практиці такого поки не було. А от у часи моєї ігрової кар’єри траплялися випадки, коли футболіст просив тренера випустити його на поле. Та й це було не впродовж гри, а до її початку.

- Ви захоплюєтеся радіоспортом. Також полюбляєте ходити до тренажерної зали. Зізнайтеся, скільки «жмете» від грудей?

- Свого часу я грав у Англії, й там це справжня культура. На Туманному Альбіоні гравець перед та після тренування обов’язково заходить до тренажерної зали, адже всі англійці полюбляють красиве тіло, слідкують за собою. Та ви й самі можете бачити, наскільки там атлетичний футбол, і всі футболісти хочуть відповідати цьому рівню. Якщо ти не жмеш штангу у 100 кг, твоє прізвище навіть записують до спеціального блокноту, після чого інші партнери косо дивляться у твій бік. У нашому суспільстві прищепити подібну практику доволі складно. Що стосується нашого клубу, то навіть якщо ти не хочеш бути дуже накачаним, у будь-якому випадку ми даємо певний обсяг роботи у тренажерній залі.

- Улітку в «Шахтарі» змінився головний тренер. Можете сказати, чи став він сильнішим?

- Якщо він випереджає нас на 13 очок, то, напевно, став сильнішим. Але ми не чекаємо, коли «Шахтар» стане слабшим, ми хочемо бути сильнішими. В Англії є хороша приказка: «у футболі коротка пам'ять». Два роки поспіль ми ставали чемпіонами, але зараз відстаємо на 13 очок від головного конкурента. І що нам робити, припиняти боротися? Звичайно, будемо продовжувати грати, старатися, є ще Кубок України. Вирушаючи на збори, всі хлопці розуміють, до чого ми будемо готуватися. Нам потрібно повернутися до Ліги чемпіонів, а для цього потрібно виконати великий обсяг роботи. І різниці немає, яке відставання – нашою метою є вигравати в кожному матчі. Кожен із нас має добре попрацювати, й у кожній грі ставити перед собою лише найвищі цілі.

- Невже Олег Гусєв настільки втратив форму, що клуб вирішив попрощатися з ним?

- Не можна сказати, що Олег втратив форму. Свого часу я також закінчував кар’єру. У кожного футболіста приходить свій час. Тим паче, як ви самі кажете, є багато молодих гравців, які прогресують та стукають у двері першої команди. Я дуже поважаю Олега, я завжди вважав його своїм другом. Зараз у нас, звичайно, трохи інші стосунки, але цей чоловік заслужив усього, що він має, своєю роботою. Зараз, напевно, той час, коли він має отримати хороший контракт у хорошій країні й спокійно продовжувати грати, насолоджуючись спілкуванням зі своєю родиною. Але за тренуваннями та іграми я бачив, що Олег, на жаль, програє конкуренцію. Не знаю, погоджується він із цим чи ні, але якраз він є дуже ерудованою людиною й добре знається на житті. Упевнений, у нього немає жодних образ на мене, як і в мене на нього. Напевно, це єдиний футболіст, який, перебуваючи на заміні, може розминатися впродовж 45 хвилин, поки його не випустить тренер. Інші же п’ять хвилин покажуть, після чого ображаються… На жаль, дуже важко прощатися з такими футболістами.

- Наставник якої команди є для вас авторитетом, взірцем у роботі тренера?

- Це наставники, під керівництвом яких я працював. У першу чергу, це Валерій Васильович Лобановський. Усі тренери, з якими я працював, привносили щось у мій характер, мою душу. Працюючи з кожним тренером, ти здобуваєш щось. Звичайно, стаючи тренером, починаєш стежити за роботою якихось команд, їздити на їхні ігри. Я щось беру від тих тренерів, які успішно працюють.

- Кого ви бачите основним нападником «Динамо» в найближчій перспективі?

- Я ніколи не говорив, хто буде грати в основному складі. На щастя, зараз у нас немає стовідсоткових гравців основного складу. Ті гравці, які їдуть на збори, які проявлять себе у тренуваннях та іграх, ті й будуть грати. Тим більше, зараз у нас залишився чемпіонат і Кубок України. Зараз мені не потрібно ставити у склад людей тільки тому, що у них висока зарплатня або довгостроковий контракт із «Динамо». Зараз є молоді гравці, які успішно грають у юнацькій Лізі чемпіонів. Деякі з них будуть тренуватися з нами і намагатися потрапити до основного складу. Я радий, що виникла така ситуація, за якої досвідчені футболісти бачать, що є молоді гравці, які хочуть зайняти їхнє місце. І якщо вони не будуть працювати на сто відсотків, то їм буде важко утримати свої місця.

- Чому «Динамо» в цьому сезоні не раз втрачало очки в матчах зі слабкішими суперниками, маючи велику ігрову перевагу?

- Напевно, в першу чергу, це втрата концентрації. Я завжди кажу своїм гравцям, що на полі не можна концентруватися на 99 відсотків. Найяскравіший приклад - це матч в Олександрії. Так, ми не реалізували чимало моментів, але не повинні були пропускати той гол у ситуації, коли шестеро наших гравців дозволили одному гравцю команди-суперниці вийти з-під пресингу і забити безглуздий гол. На одну секунду ми втратили концентрацію і в результаті втратили два очки, які дуже позначаються не лише на становищі в турнірній таблиці, але й на психологічному стані кожного гравця.

- Якби можна було повернути час назад, то який матч ви би хотіли зіграти ще раз, аби спробувати змінити його результат?

- Звичайно, всі прекрасно розуміють, що це за матч. Не хочеться знову про нього згадувати. Звісно, це матч із «Баварією». Хоча тут багато молодих людей, які могли не бачити цієї гри. Домашня зустріч, коли ми вигравали з рахунком 3:1, але в кінці пропустили два м'ячі.

- Чи зіграють Шовковський та Гусєв прощальні матчі?

- Я вважаю, що ціле покоління гравців «Динамо» заслуговує зіграти прощальні матчі, але, на жаль, у них не було можливості зробити це. В першу чергу, я би згадав про ту команду, про яку ми зараз говорили, про команду зразка сезону 1998/1999. У ній взагалі важко когось виділити. Так, можна говорити про зірок, які забивали голи, але тоді була Команда, яку боялася вся Європа. І попит у Європі був не лише на нападників, а й на кожного гравця тієї команди.

Я би із задоволенням провів би цей матч і сам би взяв у ньому участь. Але не все залежить від мене, і я зараз найменше думаю про цей матч.

Сергій Михайленко: Я думаю, що ми від імені вболівальників будемо звертатися до президента клубу з проханням, щоб у рамках святкування 90-річчя «Динамо» провести гру між зоряним складом 98/99 і командою вболівальників.

- Чи покине Ярмоленко наш клуб найближчим часом?

- Я завжди однаково відповідав на це запитання: як тренер, я ніколи не відмовлюся від цього гравця. Андрій характеризує зараз нашу команду. Але що може статися далі - звичайно, ми всі розуміємо. Я багато розмовляв з Андрієм, зараз гарний час для нього, аби перейти до хорошого закордонного клубу. Однак цей гравець заслужив піти не безкоштовно. І коли я їздив до Англії і в Ньон, багато тренерів цікавилися, запитували про характер Андрія. Я завжди даю лише позитивні характеристики цьому гравцю, тому що я його прекрасно знаю. Але в цій ситуації вирішувати лише президенту і футболісту. При цьому повторюся: особисто я від цього гравця не відмовлюся ніколи.

- Як ви ставитеся до нової формули чемпіонату України?

- Мені не подобається ця формула. Чемпіонат скоротився до 12-ти команд, але ігор проводиться у два рази більше. Останні два місяці перед зимовою паузою ми грали через два дні на третій або через три на четвертий. При цьому ми говоримо, що в Україні не так багато команд, клуби знімаються... Але для чого тоді робити такий графік для команд, які беруть участь у єврокубках?! Вважаю, що це неправильно.

- Над ким Сергій Ребров найчастіше жартує на тренуваннях?

- Ні над ким не жартую. Коли був гравцем, я міг жартувати. А зараз можу викликати гравця, поговорити з ним віч-на-віч. Там я можу говорити серйозно, можу і пожартувати. Але не думаю, що під час тренування наставник повинен над кимось жартувати.

- Як ви ставитеся до китайського трансферного ринку і тих зарплат, які китайські клуби пропонують? Чи погодилися би ви працювати в Китаї за великі гроші?

- Я працюю головним тренером усього два з половиною роки, і мені поки що такі пропозиції не надходили. Я ставлюся вкрай негативно до таких зарплат і таких цін на трансфери гравців. Але кожному футболісту або тренеру вирішувати, чи готовий він на переїзд до Китаю. Раніше до подібних екзотичних ліг переходили лише наприкінці кар'єри, а зараз туди переходять гравці, які прикрасили би будь-який європейський клуб. На жаль для нас, але на щастя для Азії, де люди теж люблять футбол.

- Чи замінює тренерська робота ті емоції, які ви відчували, будучи гравцем?

- Це зовсім різні емоції. Коли ти гравець, ти найбільше віддаєшся своїй роботі 90 хвилин, поки знаходишся на полі. Потім ти робиш те, що хочеш, можеш розслабитися, поїхати гуляти. У тренера, навпаки, основна робота починається після гри і триває до наступної гри. У будь-якому випадку, не варто порівнювати роботу футболіста і тренера - це абсолютно різні речі. Футболіст витрачає значно більше фізичних сил, а тренер - емоційних.

Copyright © FC Dynamo Kyiv

СПОНСОРИ І ПАРТНЕРИ