Новини

  • 07 квіт
  • 10:38
  • 841 перегляд
друк

ЛЧ-1998/1999. «Динамо» – «Баварія» – 3:3. За крок до фіналу Ліги чемпіонів

Рівно 21 рік тому, 7 квітня 1999-го, відбувся історичний і один із найдраматичніших в історії київського "Динамо" матч півфіналу Ліги чемпіонів проти мюнхенської "Баварії".

Це був третій в історії вихід київського "Динамо" до півфіналу Кубка/Ліги чемпіонів і перший і поки єдиний для клубів з України в Лізі чемпіонів.

На той момент остання золота команда Валерія Лобановського вже "гуділа" на всю футбольну Європу. У попередньому сезоні кияни в групі Ліги чемпіонів розтрощили "Барселону" з рахунком 7:0 за сумою двох зустрічей, блискуче пройшли вони груповий раунд і в новому сезоні: цього разу найіменитішою жертвою став лондонський "Арсенал". Однак "Динамо" знову шокувало футбольний світ навесні 99-го, коли у чвертьфіналі в Києві пав мадридський "Реал". 

Не дивно, що у своїх очікуваннях і прогнозах щодо півфінального протистояння президент мюнхенців Франц Беккенбауер заявив, що шанси суперників на успіх рівні. Грізна пара форвардів Шевченко - Ребров, які наводили жах на всю Європу, давила на психіку баварців із перших шпальт більшості німецьких газет. Проте саме "Баварію" букмекери вважали головним фаворитом на перемогу в турнірі перед півфіналами. Не стало серйозною проблемою для головного тренера "Баварії" Оттмара Хітцфельда навіть відсутність через травму найкращого бомбардира команди Джованні Елбера, адже у баварців була інша, не менш грізна зброя в атаці - Карстен Янкер. На флангах йому допомагали в атаці Хасан Саліхаміджич і Мехмет Шолль.

Проте баварці не поспішали з перших хвилин гри на “Олімпійському” демонструвати всю свою атакуючу міць, напевно очікуючи стартового натиску від киян. Однак динамівці обрали іншу тактику, віддавши на перших хвилинах ініціативу гостям. І коли ті вже почали все більше захоплюватися своїми атаками, динамомашина завдала нищівний контрвипад. Отримавши м'яч від Владислава Ващука, диспетчер динамівських атак Валентин Белькевич помітив ривок Андрія Шевченка і, миттєво розрізавши оборону гостей пасом зовнішньою стороною стопи, вивів його на побачення з Олівером Каном. Не догледів за Андрієм Маркус Баббель, якому не вдалося перехоплення, і м’яч за мить опинився у сітці воріт.

Німці продовжили атакувати і наступний знаковий епізод відбувся на 30-й хвилині, вже біля воріт "Динамо", коли Олександр Головко в останній момент встиг зняти м'яч з ноги Шолля. "Бавария" більше володіла м'ячем, але небезпечніше в атаці виглядали господарі поля. Фланги мюнхенців раз-по-раз розривали Каладзе і Косовський з одного боку і Лужним та Ребровим, який зміщувався на фланг, з іншого. У кінцівці тайму гра змістилася вже до воріт "Баварії". З небезпечним пострілом капітана "біло-синіх" Лужного Кан впорався. Але черговий фланговий випад динамівців завершився штрафним ударом, який призвів до другого голу.

Андрій Шевченко виконав фірмовий напівнавіс-напівудар зі своєю улюбленою позначки. Каха Каладзе і Олександр Хацкевич до м'яча не дотяглися, але дезорієнтували Кана, і м'яч влетів у дальній кут - 2:0. Цей рахунок був би вельми логічним за підсумками першого тайму. Однак на останній хвилині гості заробили штрафний удар метрах у 35-ти від воріт "Динамо". Кім Мілтон Нільсен, після невеликого сумніву, все ж дозволив баварцям виконати стандарт перед свистком на перерву. До м'яча підійшов Міхаель Тарнат, який наважився на прямий удар у нижній кут і несподівано м'яч затріпотів у сітці воріт Олександра Шовковського...

Другий тайм розпочався з атак динамівців, які дуже швидко відновили перевагу в два м'ячі. Віталій Косовський на швидкості прорвався до штрафного майданчика гостей і вже, здавалося, втратив м'яч після неточного пасу, однак після зрізки від Самуеля Куффура м'яч ліг на ногу Віталію, і той вколотив його у ворота.

Незабаром Косовський повинен був забивати четвертий м'яч, проте не переграв Кана в ближньому бою. Ще один чудовий гольовий момент був у Шевченка, який у цій грі довів персональну статистику в сезоні Ліги чемпіонів до восьми забитих м'ячів (10 з урахуванням кваліфікації). Двічі баварців від четвертого голу врятував легендарний Олівер Кан. В епізоді з Шевченком йому допоміг і Лотар Маттеус, який вибив м'яч з практично порожніх воріт.

Поступаючись у два м'ячі, команда Хітцфельда пішла на авантюру - кинула всі сили в атаку, і фортуна винагородила баварців за сміливість, подарувавши їм кращий результат, ніж той, на який вони заслуговували по грі. І знову успіх гостям приніс штрафний удар, який виконав досвідчений плеймейкер бундесмашини Штефан Еффенберг, відправивши м'яч у ближній кут воріт Шовковського. А на останніх хвилинах Карстен Янкер, якого протягом всієї гри успішно стримував Головко, все ж продавив свого опонента в центрі штрафного майданчика і ударом в один дотик у падінні з розвороту зрівняв рахунок.

"Я подякував усім нашим футболістам за гру, вони грали ефективніше німців, - підбив підсумок матчу Валерій Лобановський. - У мене склалося враження, що динамівці не уявляли, що можуть забити "Байєрну” 6-8 м'ячів. Гра вийшла цікавою: наша команда мала багато гольових моментів, друга проявила волю і характер. Але якщо говорити про кінцевий результат, то "Байєрну" дуже пощастило. При підготовці до матчу ми мали на озброєнні не одну якусь тактику, а їх набір. Досвідчені гравці самі знають, що їм робити в будь-якій ситуації. Звісно, я не говорив що треба обов'язково йти вперед і забивати четвертий м'яч. Гра нашої команди виходила з того, як грає суперник. А він у даній ситуації зіграв в авантюру, і зараз німці сміливо можуть стверджувати, що це себе виправдало. Спробували діяти, використовуючи все необхідне. Але допускати такі грубі помилки в захисті..."

Не приховував задоволення результатом після гри Оттмар Хітцфельд: "Кияни продемонстрували високу дисципліну, в обороні діяли надійно, а в атаці - агресивно. Проте мені здається, ми заслужили цей рахунок. У середині поля і в нападі "Баєрн" грав добре. А ось наші захисники припустилися багатьох помилок. Гадаю, двох голів у свої ворота ми могли б уникнути. І водночас я хочу зробити своїм підопічним комплімент: вони не стали грати на утримання загалом прийнятного рахунку - 2:3, а билися до останніх секунд. Нічийний результат має для нас величезне значення, адже мені добре відомо, що "Динамо" вміє прекрасно грати не тільки вдома, а й на виїзді".

Дійсно, результат, здобутий у Києві, дозволить мюнхенцям зіграти вже у свою гру в матчі-відповіді, де "Баварія" переможе завдяки єдиному голу Маріо Баслера. Саме матч у Києві, у якому "Динамо" повинно було вигравати, уболівальники згадують як мрію, яка не втілилася в життя. Матч, який міг змінити футбольну історію, адже якби "Динамо" вийшло до фіналу, не відбувся би знаменитий камбек "Манчестер Юнайтед" у фіналі Ліги чемпіонів на "Камп Ноу". Натомість відбулася би напрочуд інтригуюча тренерська дуель Валерія Лобановського та Алекса Фергюсона. Утім, як відомо, футбол, як і історія, не знає слова “якби”.

Ліга чемпіонів УЄФА 1998/1999. 1/2 фіналу. Перший матч

"Динамо" (Київ, Україна) - "Баварія" (Мюнхен, Німеччина) - 3:3 (2:1)

7 квітня 1999 року. Київ. НСК "Олімпійський". 90 000 глядачів.

Арбітр: Кім Мілтон Нільсен (Данія).

"Динамо" (Київ): Шовковський, Лужний, Головко, Ващук, Каладзе, Гусін, Хацкевич (Кирюхін, 80), Белькевич, Косовський, Шевченко, Ребров.

Тренер: Валерій Лобановський

"Баварія" (Мюнхен): Кан, Маттеус, Баббель, Куффур, Штрунц, Тарнат, Йєреміс, Еффенберг, Саліхаміджич, Янкер (Алі Даеї, 90), Шолль (Циклер, 72).

Тренер: Оттмар Хітцфельд

Голи: Шевченко, 16 (1:0). Шевченко, 43 (2:0). Тарнат, 45 (2:1). Косовський, 50 (3:1). Еффенберг, 78 (3:2). Янкер, 90 (3:3).

Попередження: Лужний, 22. Штрунц, 41. Куффур, 61

 

Ігор Бондаренко

СПОНСОРИ І ПАРТНЕРИ