Новини

  • 21 лют
  • 07:19
  • 490 переглядів
друк

Карлос де Пена: «Хочу стати чемпіоном України та грати в Лізі чемпіонів»

Менше ніж за рік у «Динамо» півзахисник Карлос де Пена здобув довіру тренерів та став улюбленцем уболівальників, які визнали його найкращим гравцем 2019 року за підсумками голосування на офіційному клубному сайті.

Контракт уругвайця з клубом було продовжено, тож історія триває. І є теми для розмови.

- Чого очікуєте від зимових зборів, які команда проведе в Туреччині? Адже ви вперше пройдете їх із «Динамо».

- Звісно, передсезонні збори завжди важкі, особливо перші дні. У нас попереду напружена робота, багато контрольних матчів, які покажуть, наскільки добре ми почуваємося. Цікаво перевірити свої сили в боротьбі із суперниками з інших країн. Я раніше ще ніколи не був у Туреччині. Упевнений: мені там сподобається. Добре, що в нас буде багато контрольних поєдинків, адже кожен отримає ігровий час, і тренер подивиться гру всіх на полі. Звісно, усі футболісти не гратимуть по 90 хвилин у кожному матчі, але впевнений: часу на полі в усіх буде достатньо. Ми візьмемо участь у цікавому турнірі та зіграємо з чемпіонами своїх країн.

- Ви в «Динамо» з минулого квітня, але за цей час устигли стати найкращим гравцем року за версією вболівальників.

- Почуваюся щасливим через це. Я в команді менше року, а мене вже визнали

найкращим. Упродовж цих восьми місяців постійно відчував підтримку вболівальників. Для мене це має величезне значення, адже я прийшов у «Динамо» в розпал сезону й мав швидко влитися в гру команди. Важливу роль зіграла підтримка моїх нових партнерів. Я відразу почав повністю викладатися на тренуваннях та в іграх, показувати на полі те, чого від мене очікували, та грати якнайкраще. Приємно, що старання не залишилися непоміченими й мене визнали гравцем року.

- Таке визнання стало для вас несподіванкою? Чи пильно слідкували за голосуванням?

- За голосуванням особливо не слідкував, знаю лише, що люди були активними. Вважаю, у нашій команді багато сильних гравців і багато кандидатур на перемогу в цій номінації. Тому вдвічі приємніше, що обрали саме мене. Хочу подякувати всім уболівальникам за довіру.

- Титул найкращого гравця зобов’язує? Чи відчуваєте додаткову відповідальність та бажання не підвести вболівальників?

- Відповідальність – це вдягати динамівську футболку. «Динамо» – великий клуб. І коли я виходжу на поле, це вже шалена мотивація. Утім, такий тиск мені подобається. Я також грав за видатну команду в Уругваї, тому знаю, як це. Обіцяю не змінювати свого ставлення до роботи та вимог до себе, продовжуватиму віддавати всі сили на полі та старатимуся лише покращувати свою гру. Тож відчуватиму такий самий тиск, як і кожен гравець «Динамо».

- Раніше вас визнавали найкращим гравцем туру та найкращим гравцем

місяця. Що для вас значать подібні оцінки? Чи звертаєте на них увагу?

- Вони мене додатково мотивують, адже свідчать про те, що я все роблю

правильно, добре граю. Будь-яке визнання для футболіста має значення. Для мене дуже важливо, що я маю можливість виступати за «Динамо» та робити це добре. Знаю, що ставав найкращим гравцем туру в травні й найкращим гравцем місяця у вересні, а тепер визнаний ще й гравцем року. Для мене все надзвичайно важливо, і це не просто слова.

- Який матч за цей період вам запам’ятався найбільше?

- Одним із найкращих моментів була перемога в Суперкубку над «Шахтарем». Ми провели чудову гру в Одесі, поступалися в ході матчу й змогли відігратися та перемогти 2:1. Це була дійсно прекрасна подія. Також провели видатний поєдинок проти «Шахтаря» в Кубку України, коли перемогли 2:1 в екстратаймі. Це були дві дуже емоційні перемоги, вони запам’яталися мені найбільше.

- Як ви поставилися до зміни тренера на початку нинішнього сезону?

- На жаль, у футболі зміни неминучі, особливо коли результати команди не дуже вдалі. Зараз наш тренер – Олексій Михайличенко, і ми маємо поважати його погляди й рішення, утілювати його ідеї та бачення футболу на полі. Сподіваюся, у нас усе вийде й ми всім покажемо, що «Динамо» – сильна команда. Під час нинішньої зимової перерви зробимо все, щоб якнайкраще підготуватися та показувати хороші результати протягом сезону. Усі зосереджені саме на цьому, а також на тому, щоб продемонструвати все, на що ми здатні як команда.

- У першій частині сезону ви були основним гравцем «Динамо», провівши 16 матчів у чемпіонаті України та забивши 5 м’ячів. Який із них вам запам’ятався найбільше?

- Найбільше мені подобаються два з них: «Ворсклі» з-за меж штрафного майданчика та ФК «Львів» під час виїзного матчу. Але якби довелося вибрати лише один, зупинився б на першому, адже тоді в Полтаві я забив ще один гол та оформив дубль. Словом, це була досить хороша гра для мене.

- За цей час ви також отримали п’ять жовтих карток. Це для вас нормально?

- Ні, не думаю. Іноді отримував попередження через надмірні емоції. Пам’ятаю, одногоразу була ситуація, коли арбітр не зарахував мій гол – і я апелював до нього. Звісно, знаю, що це не дуже добре, потрібно стримуватися, контролювати свої емоції, щоб отримувати менше жовтих карток.

- Часом ви починали матч у стартовому складі, а часом – виходили на заміну. Що для вас легше?

- Кожен футболіст скаже, що краще починати в стартовому складі грати до фінального свистка. Але так не завжди виходить, тому доводиться вступати в гру з лави запасних. Маю визнати, що, з одного боку, виходити на заміну не так легко: команда вже перебуває в ігровому ритмі, а тобі до нього ще потрібно звикнути. Але в той же час усі вже втомлені, а ти свіжий, можеш допомогти команді загострити гру, щось змінити чи покращити. Зі мною таке сталося в тому ж матчі з «Шахтарем», коли в екстратаймі потрібно було щось міняти. Але, якби можна було вибирати, звісно, я б віддав перевагу виходу на поле зі стартових хвилин.

- Під час нашого минулого інтерв’ю ви казали, що прагнете здобути трофеї разом із «Динамо». Виграти чемпіонат не вдалося – лише Суперкубок. Також команда не грала в Лізі чемпіонів, а лише в Лізі Європи. Такий стан справ вас розчарував?

- Так. Для команди рівня «Динамо» не годиться бути поза груповим етапом Ліги чемпіонів та поза весняною частиною Ліги Європи. Ми намагалися кваліфікуватися до найпрестижнішого клубного турніру, а потім вийти з групи Ліги Європи, але не вийшло – і гравці дуже розчаровані. Але це вже в минулому, і нічого неможливо змінити, тож потрібно рухатися далі й сконцентруватися на матчах, які на нас чекають попереду.

- У другій частині сезону «Динамо» боротиметься лише в чемпіонаті та Кубку й не братиме участі в міжнародних матчах. Це для вас важливо?

- Звісно, ситуація не найкраща. Нам би хотілося здобути чемпіонство та продовжувати виступи в єврокубках. Але необхідно навчатися на власних помилках, зробити правильні висновки та врахувати їх на майбутнє. Усе, що ми можемо зробити зараз, – це здобути якомога більше перемог, щоб скоротити відставання від «Шахтаря» та спробувати виграти Кубок України. Вважаю, у нас є чудова можливість для цього й усе залежатиме від нас самих та нашої гри. А якщо при цьому ми ще зможемо кваліфікуватися до групового

етапу Ліги чемпіонів, буде взагалі чудово.

- Окрім безпосередньо матчів, ви також берете активну участь у соціальних заходах клубу: зустрічаєтеся з уболівальниками, приходите на автограф-сесії.

- Вважаю, що вболівальники – це частина клубу. Ми стали тими, ким є, завдяки нашим фанам. Кожна людина, яка нас підтримує, важлива. Уболівальники захоплюються футболістами чи командою в цілому, і ми маємо давати їм відчути, наскільки для нас важлива їхня підтримка. У «Динамо» чудові фани, вони завжди підтримують, навіть у несприятливі, важкі періоди. А для нас задоволення – стати до них трохи ближчими. Особисто я на таких зустрічах намагаюся кожному приділити увагу, відповісти на запитання, сфотографуватися чи залишити автограф. Також, коли люди пишуть мені у Twitter чи Instagram, стараюся за можливості відповідати.

- Ви вже повністю освоїлися в Києві? Що подобається в місті, а що ні?

- До нових умов я звикаю швидко. Уже знаю багато районів міста, мав можливість побувати в різних місцях, але є й багато тих, яких іще не бачив. Україна дуже відрізняється від Уругваю, але тут є все необхідне для комфортного життя. Почуваюся щасливим та насолоджуюся перебуванням у вашій столиці.

- У рамках рубрики «День із динамівцем» ви розповіли, що разом із дружиною займаєтеся йогою.

- Займатися йогою першою почала моя дружина, вона запросила мене приєднатися до неї. Якийсь час у мене не виходило через насичений графік тренувань. Та одного разу я пішов на заняття – і мені дуже сподобалося. Тепер намагаюся ходити на йогу один чи два рази на тиждень. Заняття допомагають розтягуватися, розслаблятися, контролювати емоції. Це дуже корисно. Я й раніше вже трохи практикував йогу, але почав займатися цим більш систематично вже тут, в Україні.

- Які ще улюблені заняття?

- Навчаюся, як і моя дружина, яка зараз здобуває ступінь магістра за спеціальністю бізнес-адміністрування. Вона займається дуже багато. Ще люблю читати або просто відпочивати, сидячи на дивані та дивлячись телевізор. Це залежить від того, наскільки я втомлений. Крім того, стараюся привозити щось цікаве з кожної країни, де побував. Наприклад, під час поїздки до Швеції на матч Ліги Європи я придбав книгу про медитацію. Насправді, є багато речей, які мене розважають, найчастіше це прогулянка з дружиною або похід до ресторану. Також ми з нею вивчаємо вашу мову. Власне, намагаюся отримувати задоволення від того, що роблю кожного дня.

- Ви займаєтеся в спортивному інституті Йохана Кройфа. Розкажіть про це докладніше.

- Я хотів щось вивчати й обрав чотиримісячний онлайн-курс в інституті Кройфа, який можу проходити вдома. Він стосується футбольного менеджменту і є дуже цікавим для мене, тому що пов’язаний із моєю професією. Хоча я планую грати у футбол ще багато років, хочу вже зараз готуватися до життя після футболу. Я ще не вирішив, чим буду займатися після завершення ігрової кар’єри, але думаю, що цей курс допоможе мені визначитися.

- Улітку ви одружилися. Як ваша дружина освоюється в Києві?

- Оскільки скоро ми вирушаємо на збір до Туреччини, моя дружина повернулася до Уругваю. А до Києва приїде вже в лютому, коли розпочнеться футбольний сезон. Звісно, їй подобається життя в цьому місті. Вона не лише моя дружина, а й мій друг, із яким я можу поділитися всім. Мені дуже добре, коли вона поряд.

- Ваш контракт із «Динамо» було продовжено. Які цілі ставите перед собою на майбутнє?

- По-перше, грати якомога краще, по-друге, здобувати титули та трофеї, адже вважаю «Динамо» командою, у якої вони мають бути. Також мені б дуже хотілося потрапити до групового етапу Ліги чемпіонів та стати чемпіоном України. Для цього робитиму все від мене залежне, як я вже казав раніше, професійно ставлячись до справи. Саме таким бачу життя у футболі.

Світлана Полякова, журнал «Динамо» Київ

СПОНСОРИ І ПАРТНЕРИ