Новини

  • 20 лист
  • 14:00
  • 978 переглядів
друк

Карлос де Пена — про йогу, каву та свій режим дня

У неділю Карлос де Пена оформив покер у товариській грі з ФК “Оболонь-Бровар”. Один із м’ячів на стадіоні “Динамо” ім. В. Лобановського він забив прямим ударом із кутового, виконавши так званий “сухий лист”.

Нещодавно Карлос узяв участь у клубному проекті “День із динамівцем”, показавши розпорядок свого звичайного дня. В інтерв'ю клубному сайту уругвайський вінгер “Динамо” розповів про свій режим, заняття йогою, небайдужість до кави, навчання в інституті Йохана Кройфа та про те, з якого відомого спортсмена бере приклад. 

- Карлосе, як давно ти почав займатися йогою та як часто ходиш на заняття?

- Займатися йогою першою почала моя дружина, вона часто запрошувала мене приєднатися до неї. Якийсь час у мене не виходило через насичений графік тренувань. Та одного разу я пішов на заняття разом із дружиною, і мені дуже сподобалося. Тепер намагаюся ходити на йогу один чи два рази на тиждень — у вихідний або коли у команди вечірнє тренування. Наш тренер — дуже приємна дівчина, вона допомагає нам розтягуватися, розслаблятися, контролювати емоції. Це дуже корисні заняття. Я і раніше вже трохи практикував йогу, але почав займатися цим більш систематично вже тут, в Україні. 

- Разом із вами на тренування ходить Фран Соль?

- Так, але Фран теж ходить на йогу зі своєю дружиною. Зазвичай я відвідую заняття разом із своєю коханою, тому що клас розрахований на двох людей. Але приємно, що родина Соля теж ходить на ці заняття до нашого тренера. 

- Чи знаєш, хто з відомих спортсменів також займається йогою? Наприклад, відомо, що Раян Гіггз активно її практикував.

- Я вперше дізнався, що хтось із відомих спортсменів серйозно практикує йогу, коли прочитав автобіографію Новака Джоковича. У книзі він розповідає, що займається йогою майже щодня, перед сніданком. Як і Новак, я відвідую заняття до сніданку, із самого ранку. Це дуже хороший спосіб почати день.

- Ти знаєш, що Джокович також є веганом?

- Так, він теж розповідає про це у своїй книзі. А ще Новак не вживає глютену. Це дозволило йому покращити свої професійні навички та фізичні кондиції, і він став номером один у світі.

- Яку їжу вживаєш ти? Можливо, у тебе теж є спеціальна дієта?

- Я працюю з іспанським дієтологом, який вивчає мій раціон і рекомендує, що краще вживати саме мені. Також я розповідаю йому про свої вподобання в їжі. Моя дієта складається здебільшого з морепродуктів, корисних жирів і вуглеводів. Наприклад, я люблю солодощі, але за рекомендаціями дієтолога можу їсти їх не щодня, а, приміром, після матчів, тому що під час гри втрачається багато калорій. Загалом намагаюся дотримуватися збалансованого раціону. І це досить просто для мене, тому що моя дружина дуже добре готує. Тож ми харчуємося переважно домашньою корисною їжею, але іноді виходимо і в ресторан. 

- А як щодо української кухні? Ти куштував якісь національні страви?

- Так, я пробував борщ, це дуже смачно. А ще мені подобаються сирники, які для нас готують на базі “Динамо”. В Уругваї ми маємо дещо подібну національну кухню, там теж їдять багато м'яса. У нас є м'ясна страва, вона трохи нагадує борщ, проте готується з рисом. 

- Тобі подобається, як готують на базі “Динамо”?

- Дуже подобається! Після приїзду до Києва я жив на базі два місяці, і щодня тут харчувався тричі на день - сніданок, обід і вечеря. Страви на базі дуже смачні та різноманітні. Нас годують пастою, рисом, можна обрати м'ясо або рибу, узяти фрукти. Також можна зробити собі каву у будь-який час.

- До речі, судячи з твоїх сторі, ти кавоман. Чи не забагато п'єш кави, як для професійного спортсмена?

- О, так! Хоча я почав пити каву, коли мені вже було десь років 20-21. Мені дуже подобається кава, але намагаюся пити її вранці чи вдень, ввечері після кави мені важко заснути. Вживаю звичайну чорну каву, без молока та цукру. Інколи додаю лише натуральний підсолоджувач.

- Мабуть, кава допомагає тобі і в навчальному процесі. Розкажи про своє навчання в інституті Йохана Кройфа.

- Моя дружина зараз здобуває ступінь магістра за спеціальністю бізнес-адміністрування, тому навчається дуже багато. Я теж хотів щось вивчати, і обрав онлайн-курс в інституті Кройфа, який я можу проходити вдома. Він стосується футбольного менеджменту, і є дуже цікавим для мене, тому що пов'язаний із моєю професією. Я ще не вирішив, чим буду займатися після завершення ігрової кар'єри, адже планую ще пограти дуже багато років. Але думаю, що цей курс допоможе мені визначитись, який шлях обрати далі — стати тренером, спортивним менеджером чи взагалі піти зі світу футболу. Крім того, ми з дружиною вивчаємо російську мову.

- Чи зацікавлений хтось із твоїх одноклубників у тому, щоб стати футбольним тренером після закінчення кар'єри?

- Чесно кажучи, не знаю. Переважно мої партнери по команді дуже молоді, у них попереду ще багато років ігрової кар'єри. Можливо, дехто з них планує стати тренером. Але я про це з ними не спілкувався. Зараз я бачу, що вони дійсно насолоджуються саме грою, тож у них ще є достатньо часу аби визначитись.

- Зараз футболісти приділяють багато уваги індивідуальним тренуванням — наприклад, Кріштіану Роналду, який сам дуже прискіпливо стежить за своєю фізичною формою, раціоном, режимом. Хто з гравців “Динамо” є близьким до Роналду в цьому плані?

- Я не бачу, як інші футболісти працюють над собою в залі або дома. Можу говорити лише про себе. Я намагаюся слідкувати за собою щодня. Розпорядок залежить від конкретного дня, приміром, якщо вранці у нас тренування, то вдень я іду до тренажерного залу та сауни. Сьогодні в мене було відновлювальне заняття. Після повернення додому та обіду я проведу ще одне відновлення - з льодом, це дуже допомагає відновитися, коли твоє тіло відчуває контраст температур. Також, можливо, піду на масаж. Коли ми граємо кожні три-чотири дні, то повинні встигати відновлюватися якомога швидше. А коли запланований лише один матч на вихідних, то я два-три рази на тиждень ходжу до тренажерного залу, займаюся індивідуально. Звісно, слідкую і за відпочинком, і за харчуванням. Усе це дуже важливо. Коли ти не приділяєш уваги своєму здоров'ю, більшим є ризик отримати травму. Ми маємо бути професіоналами.

- Але чи не можуть іноді персональні тренування нашкодити? Нещодавню травму твого друга Франа Соля пояснювали тим, що той тренувався понаднормово, бажаючи якомога швидше відновитися після попередньої травми... 

- Коли Фран перейшов до “Динамо”, він отримав серйозне ушкодження плеча і вибув на цілих три-чотири місяці. Звісно, морально це непросто - коли ти приходиш до нової команди й одразу вибуваєш на тривалий термін. Потім почалася відпустка, і я знаю, що Соль у цей час займався професійно з персональним тренером, тому що хотів повернутися на поле якнайшвидше. Але йому просто не пощастило, і перед новим сезоном він знову отримав ушкодження. Він дуже професійний гравець, і я знаю, що він добре тренується і завжди слідкує за собою. Упевнений, що Соль невдовзі стане важливим футболістом для “Динамо”.

- Як багато часу ти проводиш на тренувальній базі?

- Зазвичай я приїжджаю на базу десь за годину до початку тренування, йду на медичне обстеження. Потім можу випити кави, розтягнутися перед тренуванням прямо у своїй кімнаті. Тренувальне заняття триває півтори-дві години, залежно від дня тижня. Після нього я іду на масаж або на відновлювальну процедуру з кригою, знову займаюся стретчингом, приймаю душ та їду додому. Тож загалом проводжу на базі 3,5-4 години щодня, а ввечері залежно від дня займаюся в тренажерному залі або іду на відновлювальні процедури. 

- За останні кілька сезонів, перед переїздом до Києва, ти провів не так багато матчів, але зараз завоював для себе місце в основі “Динамо”. Як думаєш, ти знайшов свою команду?

- Кожен футболіст має хороші й не дуже моменти у своїй кар'єрі. Коли я починав грати за “Насьональ”, то провів багато матчів протягом трьох сезонів. Це були успішні роки моєї кар’єри. Потім мене продали до англійського “Мідлсбро”, і це було суттєвою зміною для мене. Там я не грав так багато, як мені хотілося би. Але зараз я знову потрапив до команди, де відчуваю довіру, що додає мені впевненості у своїх силах. Я виходжу на поле практично в кожному поєдинку, і це дуже важливо для будь-якого гравця. Футболісту потрібна впевненість, аби бути у формі. Зараз я перебуваю в чудових фізичних кондиціях і відмінно почуваюся щоразу, коли виходжу на поле.

- Ти міг би завершити кар'єру в “Динамо”? Чи хотів би пограти ще десь у Європі?

- Ні, поки що навіть не думаю про це, а просто насолоджуюся грою за “Динамо”. Звісно, у футболі ти ніколи не знаєш, як твоє життя зміниться в майбутньому — може прийти інший тренер, який не бачить тебе у складі, або ти отримаєш травму. Наприклад, на початку кар'єри я не міг уявити, що гратиму в Україні. Але зараз я тут, граю в “Динамо” та почуваюся чудово. Наразі я хочу залишатися тут і виграти якомога більше титулів. У мене є контракт із клубом, тому зараз я думаю лише про “Динамо”. 

Спілкувалися Ігор Бондаренко, Ельзара Джапарова

СПОНСОРИ І ПАРТНЕРИ