Новини

  • 08 трав
  • 21:05
  • 730 переглядів
друк

Динамівці та Кубок світу. 1982-й рік (ФОТО, ВІДЕО)

Динамівці Києва регулярно виступали у фінальних частинах Кубків світу. Офіційний сайт клубу докладно розглядає їх досягнення і виступи в найпрестижнішому турнірі збірних команд.

ЧС-1982

Після невдачі на ЧС-1970 збірна СРСР стала фіналістом ЧЄ-1972, де поступилася збірній Німеччини, у складі якої два голи в фіналі забив зірковий Герд Мюллер. Після цього збірна, яка з 1958-го року жодного разу не пропускала фінальні частини світових і європейських форумів, протягом десяти років не могла на них кваліфікуватися.

У кваліфікації на ЧС-1974, згідно з новим форматом радянська збірна, перемігши у своїй групі європейського відбору, повинна була змагатися за вихід на мундіаль з переможцем своєї групи в південноамериканській кваліфікації, збірною Чилі. Перша зустріч у Москві завершилася внічию 0:0, а від матчу-відповіді в гостях Радянський Союз відмовився, посилаючись на політичну обстановку в Чилі. Потім збірна СРСР не кваліфікувалася ще на кілька поспіль світових і європейських першостей - ЧЄ-1976, ЧС-1978 і ЧЄ-1980.

І лише в 1982-му році радянська збірна знову була представлена ​​у фінальній частині чемпіонату світу. Очолювана Костянтином Бєсковим, збірна виграла кваліфікаційну групу, випередивши Чехословаччину, Уельс, Ісландію та Туреччину.

У матчах відбору брала участь нова плеяда київських динамівців – Сергій Балтача, Анатолій Дем'яненко, Андрій Баль, Володимир Лозинський, Володимир Безсонов, Леонід Буряк, Олег Блохін, Вадим Євтушенко. Роль запасного воротаря (основним був Рінат Дасаєв) дісталася динамівцю Віктору Чанову. Практично всі вони складали кістяк нової збірної, всі за винятком Лозинського потрапили до заявки на фінальну частину турніру. Всього за пару тижнів до старту мундіалю в грі «Динамо» з «Металістом» травму отримав Леонід Буряк, у зв'язку з чим він полетів на світовий форум в Іспанію хоч і в складі делегації, але фактично вже у статусі глядача. Гравцями основи в фінальному раунді були Балтача, Дем'яненко, Безсонов, Баль і Блохін.

У суперники по групі радянській збірній дісталися Бразилія, Шотландія і Нова Зеландія. З бразильцями, які, як завжди, були одними з головних фаворитів мундіалю, радянські футболісти зустрілися в першому ж турі на севільському стадіоні «Рамон Санчес Пісхуан». Збірна СРСР досить несподівано довгий час вела в рахунку завдяки голу київського динамівця Андрія Баля, який він забив дальнім ударом на 34-й хвилині. Двічі іспанський арбітр Кастільо не призначив пенальті у ворота Бразилії за фоли Луізіньйо. Однак підопічні Теле Сантани в результаті вирвали перемогу в кінцівці зустрічі завдяки голам Сократеса й Едера.

Безсонов та Зіко 

Олег Блохін

Андрій Баль відкриває рахунок

Анатолій Дем'яненко

В атаці Олег Блохін

У другому турі збірна СРСР на «Росаледі» в Малазі впевнено розібралася на класі з Новою Зеландією, перемігши з рахунком 3:0. Команду вперед вів досвідчений Блохін – він забив сам і двічі асистував партнерам – одноклубнику Балтачі та московському спартаківцю Гаврилову.

Сергій Балтача робить рахунок розгромним

Андрій Баль

Анатолій Дем'яненко

Володимир Безсонов

Вирішальним і дуже нелегким видався поєдинок заключного туру проти Шотландії, яка мала стільки ж очок, скільки і СРСР. До вирішальної сутички радянська збірна підійшла з кращою різницею м'ячів, тому наших влаштовувала і нічия. У цій грі Бєсков висунув Дем'яненка на позицію крайнього півзахисника, випустивши в захисті мінського динамівця Боровського, покликаного персонально опікати Стіва Арчибальда. Крім нього грозою шотландської збірної були Гордон Страчан і Грем Сунесс. Через якихось пару років Арчибальд буде виблискувати в «Барселоні», Страчан – у «Манчестер Юнайтед», а Сунесс, як і раніше – в «Ліверпулі», а трохи згодом – у «Сампдорії». Але рахунок відкрив інший зоряний гравець тієї збірної Шотландії, який на момент ЧС-82 перебрався з МЮ до «Мілану» - Джо Джордан, скориставшись помилкою капітана збірної Чивадзе. Однак у другому таймі Чивадзе реабілітувався за свій ляп, зрівнявши рахунок у матчі, а Джордан у цій грі отримав травму і більше не виступав за збірну. У кінцівці зустрічі Шенгелія забив другий м'яч, на що відразу відповів Сунесс. Нічия вивела СРСР до другого раунду, і радянська збірна перебазувалася з Малаги до Барселони, де на знаменитому «Камп Ноу» вона мала зустрітися з Бельгією та Польщею у рамках другого групового раунду.

Сергій Балтача

Анатолій Дем'яненко

Перед зустріччю з СРСР бельгійці виглядали вже трохи приреченими, адже в першому матчі групи вони поступилися полякам з рахунком 0:3, і їх шанси на вихід до півфіналу виглядали вельми примарними. Команді Бєскова не вдалося обіграти бельгійців настільки ж переконливо, збірна грала дуже обережно і виграла з мінімальним рахунком – 1:0. Таким чином, у вирішальному матчі за вихід до півфіналу проти Польщі СРСР влаштовувала тільки перемога.

Андрій Баль

Анатолій Дем'яненко

Олег Блохін

У складі збірної Польщі виділявся один із кращих атакуючих гравців цього Кубка світу Збігнєв Бонек, який у 1982-му одним з перших серед поляків перейшов до європейського топ-клубу – туринського «Ювентусу». Однак польська дружина зробила ставку не на атаку, а на оборону, бажаючи утримати нічийний результат, який її влаштовував. І ця ставка зіграла на сто відсотків.

«Безумовно, позначалася відсутність Буряка, вичерпалися сили у Безсонова, що і завадило зіграти команді на повну силу, показати все, на що вона здатна. Невиразна гра середньої лінії призвела до того, що нападники виявилася на голодному пайку. Тому ніхто з наших форвардів у цій грі не завдав жодного удару по воротах суперника...» - такі слова виправдання прозвучали з вуст Костянтина Бєскова на прес-конференції після гри. На грі Безсонова, за словами тренера збірної, позначилася тримісячна перерва в підготовці, пов'язана з травмою. І, звичайно ж, збірній не вистачало її диспетчера Леоніда Буряка.

«Я думаю, що поляки були мотивовані цією революцією (в 1981 році в Польщі було введено військовий стан, подавлено демократичну опозицію) – згадує Володимир Безсонов. - Ми бачили, що вони хотіли щось довести. Щоправда, нам тоді було не зовсім зрозуміло, що вони там доводили. Але всім відомо, як до Радянського Союзу ставилися всі ці країни, так звані союзники. Говорячи грубо, поляки хотіли розірвати нас в пух і прах, це відчувалося. Проте, їм цього зробити не вдалося. Зіграли внічию, розриву не вийшло. За весь другий тайм команда завдала лише два небезпечні удари по воротах поляків. Нічия, яка нічого не дала Радянському Союзу... Якщо когось і виділяти у нас у цьому матчі, то назвав би Дем'яненка, він був активний. А те, що зіграли внічию – так це по грі, тут нічого не скажеш».

У заявці збірної СРСР на ЧС-1982

Віктор Чанов - 0 матчів

Сергій Балтача - 5 матчів, 1 гол

Анатолій Дем'яненко - 5 матчів

Андрій Баль - 4 матчі, 1 гол

Володимир Безсонов - 5 матчів

Леонід Буряк - 0 матчів

Вадим Євтушенко - 0 матчів

Олег Блохін - 5 матчів, 1 гол

І.Бондаренко, фото footballinussr.fmbb

СПОНСОРИ І ПАРТНЕРИ