Динамо-U-21

друк

Юрій Мороз: «Не тільки гравці скучили за футболом, тренери теж!»

Старший тренер динамівської команди U21 Юрій Мороз розповів клубному сайту про те, як його підопічні підтримують форму в період карантину, пов'язаного з пандемією коронавірусу COVID-19.

- Футболісти молодіжної команди отримали від нашого тренера з фізичної підготовки Олександра Процюка індивідуальні завдання, план занять, узгоджений із тренерським штабом першої команди. Сьогоднішні умови - це щось нове, екстремальне. Але хлопці стараються та виконують програму. Тримаємо їх на контролі.

- Наскільки дисципліновано ваші підопічні ставляться до правил карантину та дистанційної підготовки?

- Хлопці все роблять свідомо, розуміють, що зараз відбувається. Ми просимо їх менше перебувати на вулиці, не з'являтися в людних місцях. У нас у молодіжній команді багато іногородніх. Група, яка не змогла виїхати додому, займається на базі, а решта гравців - у домашніх умовах.

- З огляду на те, що "Динамо" U21 бореться за перше місце в молодіжній першості, усі думки - про відновлення чемпіонату?

- Наразі так, розмова тільки про це і йде. Це не лише моя думка, а й думка фахівців, що потрібно дограти сезон. Але все буде залежати від епідеміологічної ситуації в країні.

- Скільки часу знадобиться, щоб після тривалої паузи привести команду до оптимальних фізичних та ігрових кондицій?

- Щоб набрати оптимальні кондиції, ми зазвичай готуємося півтора-два місяці - і то іноді не виходить досягти оптимальної форми. Гадаю, реальний варіант підготовки, щоб привести команду до нормального стану, - це три тижні. Тут потрібно враховувати не тільки ігрові якості, але і систему травматизму. Функціональні можливості організму у кожного футболіста індивідуальні. Якщо брати в середньому, то для повноцінної підготовки знадобиться три тижні.

- У якому настрої перебувають гравці, уже сумують за футболом?

- Так, хлопці вже скучили за грою, за роботою з м'ячем. Як не крути, футбол - це їхнє життя. Але не тільки гравці сумують за футболом, тренери теж!

- Як змінилося ваше життя після запровадження карантину, з'явилося більше часу для нефутбольних захоплень?

- Радує, що в Білорусі продовжують грати. Перед розмовою з вами дивився матч 1/2 фіналу Кубка Білорусі "Славія" Мозир - БАТЕ. Намагаюся ці ігри не пропускати. Звичайно, за чемпіонатом Бурунді, який також триває, не стежу, а ось білоруський футбол дивлюся.

Також читаю книги, веду самопідготовку, аналізую, як поліпшити гру команди. Зрозуміло, стіни тиснуть. Хочеться свіжого повітря, живого спілкування з хлопцями. Тому починаю вже сумувати за футболом. Але що поробиш - ми сьогодні опинилися в таких умовах, життя та здоров'я людей - на першому місці.

СПОНСОРИ І ПАРТНЕРИ