"Динамо" день за днем

друк

Григорій СУРКІС: «Динамо» не продається!»

Поклавши квіти до могили Валерія Лобановського на Байковому кладовищі, віце-президент УЄФА Григорій Суркіс згадав про великого футболіста, тренера і просто Людину з великої літери, а також прокоментував актуальні питання з життя «Динамо»:

- Минуло вже 16 років, а досі не віриться, що ми втратили людину, тренера, інтелектуала. Ми згадували про нього і десять років тому, і рік тому, і сьогодні. Це величезна втрата, і ми всі сумуємо за цією величною постаттю. Символічно, що день заснування «Динамо» – 13 травня – співпадає з днем такої великої втрати. З одного боку, сьогодні свято – 91 рік від дня заснування без сумніву великого клубу, а з іншого – сумний день. Ми втратили вчителя, людину, друга.

- Чи порівнювали ви коли-небудь свої досягнення з досягненнями Лобановського?

- Ми займаємося різними сферами: він був тренером, а я – функціонер, багато років був у політиці, займався бізнесом. Вважаю, таке порівняння недоречне, оскільки, на мій погляд, ніхто як у колишньому Радянському Союзі, так і в незалежній Україні, а, можливо, й у світі, не перевершив досягнення цього тренера. Адже такі великі у футбольному сенсі постаті та тренери, як Ліппі, Капелло, Саккі наголошували на тому, що вчилися на практиці великого фахівця й митця Валерія Лобановського. Я не хочу робити якісь порівняння, якщо я й перевершив його, то в тому, що прожив довше. Ми будемо продовжувати вшановувати цю видатну постать. Скільки б мені не було відміряно часу прожити, кожного року я буду на цьому місці віддавати шану моєму другу Валерію Лобановському.

- Наскільки нинішнє «Динамо» перебуває далеко від команди Лобановського?

- Дуже хотілося б, щоб ця команда швидше зростала з точки зору й мобільності, й фізичної готовності, й можливості вести гру за допомогою силових методів сучасного футболу, мала можливості включати пресинг. Але хлопцям, яким по 19-21 року, а декому ще лише 17, зробити це важко. Немає головного: досвіду. Досвічена команда може одночасно терпіти та бути рухливою, не даючи можливості супернику розкрити свої найкращі якості. Це має гармонійно поєднуватися з досвідом гравців та тренерського штабу й іншими факторами. Коли кажуть про тренерів із динамівськими серцями, я запитую: а хіба є інші? Хіба існують українські тренери, більш успішні за динамівських? Я можу назвати багато прізвищ людей, які, будучи гравцями, а потім тренерами «Динамо», давали результат як на внутрішній арені, так і на міжнародній. Тому я дуже сподіваюся на талановиту молодь,  яка є у «Динамо». Символічно, що протягом останніх двох років усі вікові групи клубної академії від U-14 до U-17, а також юнацька команда ставали чемпіонами України. Цим потрібно дуже вірно та виважено розпорядитися: виявити хлопців, які будуть сучасними Бишовцями,  Мунтянами, Бібами, Каневськими, Трояновськими, а, можливо, Блохіними, Бєлановими, Шевченками, Михайличенками, Заваровими. Я впевнений у тому, що генерація цих сучасних молодих людей, які добре бачать, що в них є перспектива, що на них звертають увагу. Якщо вони талановиті та віддані футболу, то в них є шанс стати гравцями основного складу «Динамо». На мій погляд, це і є визначальним у їхній подальшій кар’єрі та долі.

- В інтернеті ширяться чутки про те, що Ігор Суркіс не фінансує клуб уже два роки, говорять про Ярославського та китайців. Чи можете прокоментувати цю ситуацію?

- Мені немає чого спростовувати. Якщо ви звернетеся до гравців, тренерів, тих людей, які обслуговують команду, працівників, а це величезна кількість людей – близько тисячі – і вони працюють для того, щоб усі клубні команди мали все, то вони вам скажуть, що заборгованості по зарплатні немає навіть на один місяць. А щодо того, що Ярославський чи китайці, чи хтось інший бажає купити «Динамо», то це не обговорюється, тому що воно не продається! Для мого брата доля «Динамо» має величезне значення. Він із дитинства любить цю команду, а коли став президентом, ніхто й ніколи не міг йому дорікнути, що клуб не фінансується. Так, сьогодні у країні триває війна, є обставини, за яких такі легіонери, як раніше, не бажають їхати, а ті, що перебувають тут, залишають Україну. Хіба у Бернарда у «Шахтарі» були погані фінансові умови? Але він поїхав та не збирається повертатися. Є чутки, що з «Шахтаря» поїде Фред, не хоче продовжувати контракт Феррейра, є питання стосовно тренера. Я не кажу про те, що «Шахтар» не може чи Ринат Ахметов не хоче утримати цих людей, які на сьогодні є ключовими гравцями його команди. Але він не може тримати їх у кайданах. Можливо, у них є інші стимули та мотивація для продовження кар’єри за кордоном. Тож ми не єдині перебуваємо в такій ситуації – це тенденція.

- Як ставитеся до того, що гравці «Вереса» з Харкова повернулися до Львова, а потім знову вирушили на гру проти «Шахтаря»? Це небажання грати з донеччанами чи подарунок у вигляді чемпіонства?

- Жодним чином не хочу коментувати плітки. Але протягом 12 років я був президентом ФФУ та маю чітке уявлення: усе, що зараз коїться всередині українського футболу та Прем’єр-ліги, є недоречним, ці речі можливо критикувати, але розставляти зараз акценти я не хочу, адже є хороша приказка: «Курчат восени рахують». Давайте дочекаємося, чим завершиться цей епізод, цьогорічний чемпіонат, подивимося, скільки команд зніметься зі змагань у Прем’єр-лізі, першій та другій лігах у зв’язку з певними обставинами, про які ви знаєте не гірше за мене. Я дивлюся на все це збоку та думаю: що б казали про Суркіса, якби він продовжував бути президентом ФФУ, і яким би чином обговорювався конфлікт інтересів. Коли я був на цій посаді, робив усе можливе, щоб ніхто не міг мені дорікнути, що я зробив щось алогічне чи дав якісь преференції клубу мого брата. А зараз кояться такі речі, що це взагалі стидоба! Конкретніше я розповім із великим задоволенням після фіналу Ліги чемпіонів, щоб мені не дорікали, що роблю це напередодні надзвичайно важливої події. Інакше, ніж ганьбою певних людей та функціонерів, я це назвати не можу.

Copyright © FC Dynamo Kyiv

СПОНСОРИ І ПАРТНЕРИ