Вболівальники

друк

«Динамо» здійснило мрію сина політв’язня Миколи Карпюка

Приємна подія відбулася перед грою 18-го тура чемпіонату України.

Серед дітей, які в рамках акції «За руку з кумиром» виводили футболістів «Динамо» та «Шахтаря» на НСК «Олімпійський», був син українського громадського та політичного діяча, політв’язня Миколи Карпюка. 11-річний Тарас прийшов на матч разом із мамою Оленою. Він навчається в шостому класі гімназії №183 «Фортуна» з поглибленим вивченням іноземних мов, займається у футбольній школі «Фортуна-2», що на Дарниці, та є палким уболівальником «Динамо». Цікаво, що його тренер також вихованець київського «Динамо» - Євген Букша. Про захоплення сина футболом детальніше розповіла його мама Олена:

- Син виводив на  поле Артура Рудька. Він сам воротар, тому захотів виходити саме з голкіпером «Динамо». Минулого року товариші з Правого сектору та фонду на День святого Миколая подарували йому два м’ячі з автографами гравців збірної України та київського «Динамо», а також шарф, шапку, рюкзак із емблемою «Динамо». Син був у захваті, адже все, що пов’язане з футболом, – це для нього найкращий подарунок. Цього року у нього з’явилося, як мені здавалося, нереальне бажання вивести футболіста на поле, він довго про це мріяв. Я вважаю, що незважаючи на складну ситуацію, що склалася, у сина має бути дитинство, й я по можливості намагаюся його прикрасити, тому написала про цю мрію на своїй сторінці у фейсбуці. Одразу отримала безліч відгуків, телефонних дзвінків, особистих повідомлень, поширень, словом, підключилося багато людей, допомогли хлопці з ультрас, з якими зв’язався Назар Приходько, вони написали Зозулі та Ярмоленку, також посприяв адвокат Ілля Новіков. Одразу після цього зі мною зв’язався голова Фан-клубу «Динамо» Сергій Михайленко. Словом, усе відбулося дуже швидко, буквально за один день. Коли Тарас дізнався, що все вдасться, радості у нього було дуже багато, але безпосередньо в день матчу вже трохи хвилювався.

- Ваш  син давно захоплюється футболом?

- Спочатку чоловік наполягав, щоб він займався карате, десь у шість років віддали сина до цієї секції. У самого  Тараса смаки певний час змінювалися, але останні чотири роки він захоплюється футболом. Якби ви знали, який він фанат «Динамо», як шалено вболіває! Увесь наш дім – це, мабуть, частинка «Динамо». Взагалі, Тарас тихий хлопець, але якщо його щось дійсно цікавить, буде самостійно цього досягати. Він ходить на всі домашні матчі, на ігри, що проходять на стадіоні імені Лобановського, відвідує всі відкриті тренування, зробив селфі з усіма футболістами.

- Як на нього впливають події, пов’язані з батьком?

- У школі про нашу ситуацію знає класний керівник, іноді діти кажуть, мовляв, бачили тебе та твого тата по телевізору, ставляться до цього зі співчуттям. А іншим я не дуже про це розповідаю. Відразу ми з сином намагалися менше про це говорити, відчували внутрішні переживання, а зараз він уже звик.

Із чоловіком листуємося, але на пошту доводиться чекати близько місяця, тому, якщо є можливість, передаємо листи через адвоката. Головною темою для нас, звісно, є єдиний син – наша надія, копія батька. Обов’язково розповім чоловіку про сьогоднішню подію – це дуже емоційний та приємний момент.

Copyright © FC Dynamo Kyiv

СПОНСОРИ І ПАРТНЕРИ